УДІЛЬНІ КНЯЗІ БЕРЕСТЕЙСЬКІ ЗА ЧАСІВ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО І РУСЬКОГО

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2312-2595.15/57.1

Ключові слова:

історія Берестейщини, князі Берестейські, Королівство Русі, Велике князівство Литовське і Руське (Українське), Берестейське князівство

Анотація

Мета дослідження – простудіювавши наявні історичні та наукові джерела, здійснити аналіз, упорядкувати та сформувати уточнений перелік князів, що володіли удільним Берестейським князівством і Берестейщиною за часів занепаду Королівства Русі та входження цих земель до складу Великого князівства Литовського і Руського (Українського). Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні принципів системності, об’єктивізму, науковості та міждисциплінарного підходу. Серед застосованих загальнонаукових і спеціальних методів дослідження можна виділити історико-порівняльний, історико-генетичний, аналізу і синтезу й інші дотичні методи. Наукова новизна полягає в узагальнені даних, пов’язаних з іменами володарів удільного Берестейського князівства в добу боротьби за спадщину і землі Королівства Русі та становлення Великого князівства Литовського і Руського (Українського), а також у формуванні уточненого й доповненого переліку удільних Берестейських князів. Висновки. Проаналізовано зміну правлячих династій і сформовано особистий список правителів Берестейщини. Узагальнено й оновлено реєстр українських королів і князів, які ставали володарями Берестейського уділу в XIIІ–XV століттях. Протягом існування українських державних утворень Великого князівства Київського (Київської Русі) та Королівства Русі й після входження українських земель до складу Великого князівства Литовського і Руського (Давньоукраїнського) Берестейщина була складовою частиною етнічних українських теренів, а Берестейське удільне князівство входило до складу українських князівств Володимирського, пізніше Великого князівства Волинського. Лише із середини ХV століття, після поразки Великого князя Руського Свидригайла, Берестейщину відколюють від інших українських земель і приєднують до Великого князівства Литовського.

Посилання

Баран, О. (2010). Містобудівнича політика князя Володимира Васильковича у світлі Галицько-Волинського літопису. Актуальні питання сходознавства, славістики, україністики: (пам’яті Омеляна Пріцака). Київ: ВПЦ НаУКМА. С. 41–47.

Берест, П. (2023). Зміна династій князів Берестейських в контексті дослідження історії становлення Берестейського князівства. UNIVERSUM. № 2. С. 236–251.

Войтович, Л. (2011). Галицько-волинські етюди. Біла Церква : Вид. О. Пшонківський. 460 с.

Войтович, Л. (2006). Княжа доба: портрети еліти. Біла Церква : Вид. О. Пшонківський. 782 с.

Гаврилюк, Ю. (2002). Берестейщина – регіон у лабетах геополітики. Пам’ятки України: історія і культура. Київ. № 3-4. С. 61–82.

Гаврилюк, Ю. (1990). Історія Пудляша (Берестейські Землі) в Х–ХІV століттях. Гайнувка. 8 с.

Дзярнович, О. (2009). Берестейський повіт до та після реформи 1565–1566 рр.: до історії адміністративно-територіальних одиниць у Великому князівстві Литовському. Ukraina Lithuanica. Київ. Т. 1. C. 43–53.

Крип’якевич, І. (1984). Галицько-Волинське князівство. Київ : Наукова думка. 176 с.

Леонюк, В. (1996). Словник Берестейщини. Львів : Видавнича фірма «Афіша». Т. 1. 360 с.

Похилевич, Л. (1864). Сказанія о населенных местностях Кіевской губерніи. Київ : Типографія Києво-Печерської Лаври. 763 с.

Rachuba, А. (red.). (2020). Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego: Spisy. Tom VIII. Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV–XVIII wiek. Oprac. H. Lulewicz, T. Jaszczołt, A. Radaman, A. Rachuba, P. Romaniuk, A. Macuk, A. Danilczyk, A. Haratym. Warszawa : IH PAN, 2020. 405 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-12

Номер

Розділ

Статті